Завдання ІІ
етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади
з
української мови
10 клас
1. Запишіть правильно слова:
В...рховина, багато/річний, В...ячеслав, дит...ясла, пів...яблука,
пів...Європи, ґ(г)рунт, роз...граш, по/українському, сіл...с...кий, освітян...с...кий,
Ві(н;нн)и(ч;чч)ина, Гали(чч;ч)ина, студен...ський, захис...ний, подоро(ж;жж)(у)ю,
страй(к;кк)ом, пр...краса, пр...красний, аграрно/сирови(н;нн)ий, на/швидку/руч,
поза/то/рік, до/запитання.
8 балів
2. Запишіть цифри словами:
від 9492 відняти 39;
до 5623 додати 734;
поїзд з 375 пасажирами.
3 бали
3.Утворіть прикметники від
географічних назв:
Красний Луч, Прага, Дрогобич, Сиваш, Ковель, Запоріжжя, Бахмач, Кагарлик,
Волноваха, Кременчук.
5 балів
4. Запишіть речення, побудуйте його структурну схему. Визначте, до якої частини мови належить кожне
слово в реченні.
Легко бути героєм, бо це на один день, важко бути порядним, бо це на кожен
день (104-річний карпатський мудрець Андрій Ворон).
4 бали
5. Напишіть твір-роздум
«Мовленнєвий портрет сучасного старшокласника» 10 балів
Завдання ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади
Завдання ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади
з української
літератури 10 клас
1. Дайте відповідь на одне з питань за вибором
(7 балів):
- Ідейно-художні особливості реалізму.
- Визначте ознаки новаторства драматургії І. Карпенка-Карого.
- Розкрийте алегоричність назви твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як
ясла повні?»
- Охарактеризуйте основні мотиви
поетичної творчості М. Старицького.
2. Поясніть значення поданих нижче
літературознавчих термінів. Наведіть приклади (6 балів): повість-хроніка;
соціально-побутова повість; соціально-психологічний роман.
3. Проаналізуйте поетичний текст
М. Старицького «До України» за такою
схемою: основний мотив, ключові образи, система віршування, особливості
лексики, тропи, поетичні фігури і їх роль у розкритті авторського задуму (12 балів).
Моя Україно! Як я тебе любив!
Твої луги, твої степи розлогi,
Днiпра ревучого славетнiї пороги
I хвилi золотi твоїх шовкових нив.
Як я любив в садочках вишняку
Твої бiлесенькi, немов хустини, хати,
Поважну рiч старих дiдiв чубатих
I регiт дiтвори в жартливому танку.
Як я любив в нiч теплу, весняну
Чуть пугача з дiброви тихий стогiн,
Гукання парубкiв, дiвчат веселий гомiн
I пiсню з-за лугiв розкiшну, голосну.
Як я любив увосени в стiжках
Хлiб коло хат, а ранками сiдими
Селян за працею хапливою мiж ними
I стукiт говiркий цiпiв геть по токах.
Як я любив зимової доби
При каганцi невпиннеє сюрчання
Тих веретен i пiсню чи ридання
Тихесеньке жiночої журби.
Як я люблю безрадiсно тебе,
Народе мiй, убожеством прибитий,
Знеможений i темнiстю сповитий,
Що вже забув i поважать себе,
Потративши свої колишнi сили...
Як я люблю твої сумнi могили,
Україно! Як я люблю тебе!
I ось тепер та мучена любов
Мене жене в далекую чужину... (1881)